В даний момент важливо максимально зосередитися на зменшенні споживання енергії, зазначає енергоаудитор. 11.11.2024

Ілюстративне фото: facebook/eefund.ukraine

Економія енергії та підвищення енергоефективності

11 листопада святкується Міжнародний день енергозбереження. Чи змогли українці усвідомити різницю між енергозбереженням та заощадженням, а також дотримуватися відповідних норм?

Я вважаю, що українці мають величезний потенціал для економії енергоресурсів, особливо газу та теплової енергії. Тривала практика низьких тарифів відучила нас від необхідності заощаджувати. Тому зараз настав слушний момент для активних зусиль у зменшенні споживання енергії, і часто для цього не потрібні великі фінансові вкладення.

Ви вкладаєте зусилля?

Так, дійсно. Люди, які усвідомлено підходять до питань енергетики, активно впроваджують нові джерела енергії як у багатоквартирних, так і в приватних будинках. Наприклад, в приватному секторі встановлюють твердопаливні котли. Зараз спостерігається зростання кількості сонячних панелей та зарядних станцій, або великих повербанків, в багатоквартирних будинках. Зазвичай, їх більше там, де громади вже давно організувалися та створили об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). У багатьох містах діють програми підтримки, а також існує державна ініціатива Фонду енергоефективності "ГрінДІМ". Це означає, що ті, хто прагне реалізувати ці рішення, можуть скористатися додатковими дотаціями від держави, що робить перехід на нові енергетичні системи більш доступним.

Економія енергії та підвищення енергоефективності - у чому різниця між цими термінами?

Енергозбереження можна уявити як ситуацію, коли ми вимикаємо світло і залишаємося в темряві, щоб зберегти енергію. Натомість енергоефективність означає використання найменшої кількості енергії для задоволення наших звичайних потреб. Це не означає, що ми будемо мерзнути в приміщенні чи сидіти в повній темряві; скоріше, ми зможемо підтримувати комфортний рівень, споживаючи мінімум теплової енергії, газу або електрики.

"Використання електроенергії для опалення є найвищим за витратами."

Чи може якийсь енергоносій бути більш вигідним, якщо будівля зовсім не готова до зимових умов? Можливо, варто забути про це і спочатку зосередитися на утепленні стін?

Звичайно. Наразі і традиційно найдорожчий енергоносій - це електроенергія. Тобто, опалюватися електроенергією - найдорожче. В Україні було хибне уявлення, що це дешево через те, що вартість електроенергії дотувалася і зараз в принципі продовжує дотуватися. Якщо ми зараз візьмемо вартість електроенергії комерційної, то вона коштує приблизно 8-10 грн, десь можливо і більше, якщо враховувати послуги доставки і передачі. Для населення зараз - це 4,32 грн, а раніше було ще менше. Тобто це ніби дорого. Газ буде дешевше. Тверде паливо - залежно від того, що зараз на ринку. Тобто, завжди можна порахувати, тому що кожна одиниця енергії в своїй гривні містить певну кількість можливостей обігріти.

"Чимало мешканців все ж таки зробили резервування."

Які нові практичні рішення або корисні інновації ми можемо побачити сьогодні?

Чимало мешканців все ж вирішили підготуватися. Якщо говорити про електрику, то вони встановили потужні повербанки, придбали зарядні станції, а деякі навіть монтували сонячні панелі. На жаль, взимку це не завжди допоможе, але наявність акумулятора та інвертора може забезпечити зарядку і тривале функціонування. Генератори, які вже є у багатьох комерційних структурах, приватних домовласників та в житлових комплексах, зокрема в ОСББ, становлять суттєву перевагу. Проте, я б зазначив, що для великих міст важливішим є функціонування комунальних служб (водопостачання, теплоенергетика, каналізація). Якщо ці системи належно працюватимуть, то мешканцям багатоквартирних будинків буде значно легше вижити навіть без електрики.

Когенераційні системи функціонують значно продуктивніше.

Що саме їм необхідно: генератори чи, можливо, щось складніше?

Генератори з підвищеною потужністю. Як правило, їхня продуктивність досягає сотень кіловат. Ще більш ефективним рішенням, яке впроваджується в багатьох містах, є когенераційні установки, що забезпечують одночасне виробництво електричної енергії та тепла. Ці системи демонструють значно вищу ефективність, а вартість кіловат-години та гігакалорії, отриманих з таких установок, значно нижча, ніж у дизельних генераторів. Найголовніше, що вони не лише працюють зараз, а й мають потенціал для тривалої експлуатації, а не просто захаращують склади.

Опалення за допомогою газової плити - це не найкраще рішення.

Слухач запитує: "якщо в квартирі є газ, то чи можна покласти на плиту металеву пластину, чи буде так ефективно?"

Дійсно, це не найкраще рішення. Використання газової плити для обігріву може бути вкрай небезпечним. Кухня та її витяжка спроектовані для періодичної роботи плити, при цьому рекомендується провітрювати приміщення, відкриваючи вікна, щоб забезпечити притік свіжого повітря. Якщо ж ви закриєте вікна і почнете обігрівати приміщення таким чином, це може призвести до небезпечних наслідків. Отже, цей варіант не є прийнятним.

Вадим Литвин. Изображение: facebook/nuwm.edu.ua

"Ми зберігаємо гривню для себе і принаймні ще одну гривню для держави."

Наша слухачка зауважує, що влада, мовляв, намагається всі проблеми перекласти на населення. Якби влада менше крала, то взагалі проблеми з енергоефективністю, енергозбереженням не існувало б. Що скажете?

Влада тривалий час, і, напевно, досі намагається маніпулювати думкою населення. Наразі ціни на енергоносії в нас значно нижчі. Якщо звернути увагу на питання енергозбереження, то, виходячи з нашого досвіду в багатоквартирному будинку, який є типовою "панелькою" у Києві, можу зазначити, що з моменту створення ОСББ, яке відбулося 4-5 років тому, ми почали систематично впроваджувати бюджетні заходи. Ми встановили систему регулювання та утеплили трубопроводи. Підсумовуючи результати минулого опалювального сезону, можу сказати, що нам вдалося заощадити приблизно мільйон гривень для мешканців та близько 2 мільйонів для держави. Це стало можливим завдяки зменшенню споживання дотаційного тепла. Ситуація залишається подібною й нині. Наприклад, ціна газу для комерційних споживачів становить приблизно 18 грн, в залежності від місяця, тоді як для населення – всього 8 грн. Таким чином, ціна для населення є більш ніж удвічі нижчою. Отже, якщо ми заощаджуємо тепло і газ, ми не лише економимо свої кошти, а й допомагаємо державі, що, в свою чергу, дозволяє більше фінансувати ЗСУ, приміром.

"Потрібно знайти спільну мову з сусідами."

Якщо споживачі не об'єднані, а особа, наприклад, прагне вжити заходів щодо підвищення енергоефективності, з чого ж слід почати?

Насправді у великому будинку на базі своєї квартири не так багато можна зробити. Тому в першу чергу я б порадив зарезервувати своє мінімальне електропостачання, тобто освітлення, роботу інтернету, якогось необхідного обладнання. Це можна зробити за рахунок зарядних станцій або шляхом встановлення акумуляторів з інверторами, які зможуть заряджатися і працювати, коли дефіцит електроенергії буде наростати. Далі варто переглянути свої вікна, двері для того, щоби зрозуміти, що немає зайвих втрат теплоенергії. Бо часто буває таке, що там просто протяги і їх усунути досить просто. Це можна зробити. А більше в такому будинку все вирішується на рівні всього будинку і тут треба домовлятися з сусідами. Зрозуміло, що буде 10, 20, а може і 30% тих, хто "Проти". Але навіть якщо зберуться ті, хто "За" - це вже буде для них вигідно. Тобто, якщо навіть не зібралися всі, то ті вкладення, з урахуванням доступних компенсацій, які можуть бути принаймні в великих містах, перекривають. Тому збирайтеся. А в будинках насправді дуже багато можна зекономити. Якщо ми беремо новобудови, то там є так звана система регулювання теплової енергії чи на базі дахової котельні, чи на базі так званого теплового пункту. І дуже часто там можна 10, 20, а іноді до 30% зекономити, просто правильно їх налаштувавши. Зрозуміло, що треба знайти спеціаліста, який знає, як це зробити. Для старих будинків - утеплити трубопроводи, які просто голі лежать. Це не коштує дорого, але це дає значний ефект. Причому в разі вимкнення, наприклад теплопостачання, це дасть фору пів доби - добу на ремонт без зливання теплоносія. Тобто достатньо багато речей є, які можна робити. Але дійсно тут треба домовлятися. Якщо українці домовляться, то ми точно переможемо.

"Спершу варто з'ясувати, в якому місці ви плануєте зігріватися."

Якщо угоди не досягнуто, якщо можливостей обмаль, а фінансів недостатньо, то ситуації можуть бути різними. Які кроки може зробити кожен з нас у цій ситуації?

Перш ніж почати, важливо вирішити, в якому місці ви плануєте забезпечити комфорт у разі виникнення критичних умов. Якщо уявити найгірший сценарій, коли можливі не лише відключення електрики, але й тепла, а також відсутність газу, потрібно заздалегідь подумати, де саме ви будете обігріватися — в якій кімнаті. Це питання варто ретельно обміркувати. Які ще заходи можна вжити? Наприклад, варто провести перевірку та усунути недоліки в конструкціях вікон і дверей. Варто також розглянути можливості обігріву вашого приміщення. Для власників котеджів це не є серйозною проблемою, адже можна встановити дров'яний або пелетний котел — хоча це вимагатиме певних інвестицій, але їх можна обґрунтувати. У випадку багатоквартирних будинків, альтернативою залишається лише електричний обігрів, тому важливо зменшити його споживання у певні години. Ще один спосіб допомогти енергосистемі та знизити витрати — перейти на централізоване гаряче водопостачання або скористатися даховою котельнею, якщо така можливість є. Адже при ціні 4,32 грн за кубометр, обігрів води за допомогою бойлера вже не виглядатиме економічно вигідним. Це також звільнить певну потужність, яку можна буде використати в більш критичних ситуаціях.

Функціонування пристроїв у режимі "очікування"

Якщо знову проаналізувати енергоаудит типового житла та пристрої, що функціонують у "режимі очікування", то виникає питання: яку кількість енергії вони насправді споживають?

Якщо мова йде про сучасні електроприлади, їхнє споживання енергії в режимі очікування виявляється досить незначним. Наприклад, за місяць це навряд чи перевищить 20 кВт-год. Наша техніка, в основному, відповідає стандартам, що діють на європейському ринку, де понад десять років тому були введені жорсткі регуляції, які суттєво зменшили енергоспоживання в режимі "standby". Таким чином, нові пристрої споживають мало енергії, яка вимірюється у ватах. Щодо питання, чи варто вимикати прилади, я вважаю, що це скоріше питання безпеки. Часті вмикання та вимикання електрики можуть пошкодити техніку, а економія електроенергії стає лише додатковим бонусом.