Забруднення пляжів пластиковими відходами стало помітним навіть з космічних висот.

Щорічно у світі виготовляють близько 430 мільйонів тонн пластику, з яких приблизно дві третини швидко стають відходами. Пластик займає найбільшу частину морських відходів, становлячи не менше 85% всього сміття в океанах. Якщо не вжити заходів, до 2040 року обсяги пластику, який потрапляє в океан, можуть зрости втричі.

Щоб вирішити цю проблему, науковці використовують супутникові технології для моніторингу пластикових відходів. Австралійська команда винайшла інноваційний підхід, що дозволяє відрізняти пісок, воду та пластикові матеріали за допомогою спектрального аналізу. Цей метод дає змогу виявляти пластикове сміття на узбережжях з висоти понад 600 км, що створює можливості для спостереження навіть за важкодоступними районами.

Інструмент під назвою BPDI (Beach Plastic Debris Index), розроблений під керівництвом Дженни Гуффогг із Мельбурнського технологічного інституту, використовує дані з супутника WorldView-3. Метод пройшов випробування на віддалених узбережжях і показав точність виявлення пластику, перевершивши інші індекси, що використовуються для подібних цілей.

Щороку в океани потрапляє понад 10 млн тонн пластикових відходів, що загрожує дикій природі та екосистемам. Пластик розпадається на мікро- та наночастинки, які можуть бути небезпечними для морських мешканців -- часто тварини плутають їх з їжею, а предмети з цього матеріалу можуть стати пасткою для різних видів. Також засмічені пляжі на віддалених островах страждають від рекордної кількості пластику.

Супутникові технології здатні виявляти пластик в океанах, зокрема гігантські сміттєві острови, як Велика тихоокеанська сміттєва пляма, площа якої становить близько 1,6 млн км². Однак ця технологія малоефективна для виявлення пластику на суші. BPDI розв'язує цю проблему завдяки унікальному спектральному індексу, що дозволяє аналізувати світловідбивальні властивості матеріалів і точно розрізняти пісок і пластик.

У межах випробувань BPDI дослідники встановили на деяких пляжах в Австралії 14 пластикових мішеней різних розмірів і видів пластику. Індекс BPDI показав високу ефективність у порівнянні з іншими методами, що не завжди могли відрізнити пластик від тіней або води. За словами дослідниці Маріели Сото-Берелов, BPDI особливо корисний для прибережних зон, де пластик і вода можуть бути присутніми одночасно.

BPDI надає можливість моніторингу накопичення пластикових відходів на берегах, що допоможе у плануванні заходів з очищення. Це відповідає цілям сталого розвитку, спрямованим на захист морських екосистем. Наступним етапом буде проведення польових випробувань BPDI у партнерстві з організаціями, які займаються вивченням і вирішенням проблеми пластикового забруднення.

Не так давно ми ділилися інформацією про те, яким чином астероїди можуть перетворитися на джерело харчування під час майбутніх міжпланетних експедицій.