Яким має бути внутрішній стратегічний план для досягнення перемоги України? Часть 2
Продовжуємо значиму бесіду з провідними експертами України. Сьогодні в центрі уваги — розмова з політиком Романом Безсмертним.
Інтерес до обговорення виник після виступу Президента Володимира Зеленського, який повідомив, що до міжнародного Плану перемоги, орієнтованого на наших партнерів, буде залучено також українське суспільство для розробки внутрішнього Плану перемоги. Проте, деталі щодо того, як саме це реалізовуватиметься, в якому вигляді та в який термін, наразі залишаються невизначеними.
В будь-якому випадку, ми прагнемо розглянути цю важливу тему вже зараз. Це особливо актуально з огляду на ряд викликів та загроз, які вже виникли або незабаром можуть виникнути перед нашою країною.
Укрінформ запропонував тим людям, яких українці називають суспільними авторитетами, до чиєї думки прислухаються, відповісти на кілька запитань, а саме:
Яким чином має виглядати наш внутрішній Стратегії успіху?
* З яких конкретно пунктів він повинен складатися, які змістовні завдання вирішувати?
* Що потрібно для практичної реалізації цього Плану?
Першим у нас висловився Євген Дикий. Наш другий спікер - Роман Безсмертний, політик і дипломат.
ЧОТИРИ ВАЖЛИВІ КРОКИ ПЛАНУ ПЕРЕМОГИ
Перший крок у розробці такого проєкту - чітке визначення мети.
"Важливо розуміти, для чого висунута ця ідея та яких результатів вона має досягти. Якщо ми говоримо про план, то його розробка потребує залучення робочих груп, парламенту, уряду, проведення круглих столів за участю експертів, науковців і громадського сектору, а також діалогу з місцевою владою. Усі ці обговорення та дискусії мають відбуватися на різних рівнях".
З погляду технології підготовки, процес організації зрозумілий: усі зацікавлені сторони можуть і повинні брати участь у розробці, щоб врешті-решт отримати консолідований проєкт.
У майбутньому цей проєкт буде доопрацьований і схвалений Верховною Радою після затвердження економічного і соціального плану розвитку на наступні роки. Ключовим аспектом є наявність чіткого фінансового підґрунтя, яке забезпечить реалізацію цього документа в бюджетах на прийдешні роки. Важливо усвідомлювати мету: чому ми створюємо цей план, особливо в умовах війни. У таких складних обставинах необхідно продемонструвати, як держава може і повинна розвиватися в різних сферах.
Другий етап. "Ми є демократичною країною в Європі, яка вперше в новітній історії зіткнулася з війною, і це являє собою надзвичайно важке випробування. Необхідно усвідомлювати, що між демократією та війною існують специфічні взаємозв'язки. Тому, ініціюючи будь-які дії, ми повинні пам'ятати: демократія є основоположною цінністю, яку потрібно берегти навіть у часи конфлікту. Саме завдяки демократії українці змогли відстояти свою державність."
Роман Безсмертний підкреслює, що будь-які стратегії чи програми, які розробляються в даних обставинах, не повинні включати спроби "обмежити" демократичні процеси. Відповідно до Конституції України, чітко визначено, які права та свободи можуть зазнавати обмежень, і цей основоположний документ повинен залишатися в центрі уваги.
Навіть у часи війни, коли ми формулюємо плани розвитку нашої країни, важливо, щоб вони ґрунтувалися на демократичних принципах. Необхідно дотримуватись цієї важливої межі. Неприпустимо, щоб суспільство, під виглядом прагнення до перемоги, вдавалося до тоталітарних методів управління. Права та свободи громадян можуть бути обмежені тільки в межах, які чітко окреслені Конституцією. Це є основоположним підходом, якого ми повинні дотримуватись, щоб зберегти демократичну сутність нашої держави.
Третій етап — вирішальне значення в цьому процесі повинні мати політичні обставини, зокрема парламентські партії, а також політичні сили, які не представлені у парламенті.
Кожен проєкт або програма, що розробляються для держави, повинні в першу чергу відображати її політичне бачення. Ключовим є залучення громадського сектору, який надаватиме парті експертну підтримку в різних сферах, від економіки до інших критично важливих напрямків. Така спільна діяльність є необхідною, оскільки лише вона забезпечує професіоналізм підходів і політичну зваженість ухвалених рішень. Це третій ключовий принцип, на якому має ґрунтуватися робота над стратегічними документами, такими як План перемоги.
Останній етап – це інтеграція суспільних організацій, таких як Асоціація міст, Асоціація регіональних адміністрацій, а також різноманітні галузеві корпорації та об'єднання, які активно функціонують у своїх сферах і взаємодіють з державними структурами.
"Їхня залученість є критично важливою для досягнення успіху в реалізації будь-якого проекту чи програми."
ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ ДОКУМЕНТ: БЕЗПЕКА І ОБОРОНА СТАНОВЛЯТЬ ОСНОВУ ПЛАНУ, АЛЕ БЕЗ КУЛЬТУРНОГО АСПЕКТУ ЦЕ НЕ ЗМОЖЕ СПРАЦЮВАТИ.
Щодо характеристик цього документа, важливо зазначити, що він має відображати політичне бачення, яке належить політичним партіям, яким громадяни надали довіру у визначенні напрямків розвитку держави.
Їхнє завдання -- визначити, як має функціонувати держава та її інститути, громадські організації, економічні сектори, органи влади й місцеве самоврядування в умовах війни.
Дозвольте пояснити, чому це має значення. Коли політичні сили починають давати відповіді на важливі питання, такі як оптимальний вік для мобілізації чи сфери економіки, які потребують термінової підтримки — наприклад, виробництво безпілотників або оборонні технології, — вони закладають основи своїх пріоритетів. Це відкриває можливість для реалізації ключових принципів, зокрема акценту на національній безпеці та обороні.
Наступним етапом стане адаптація державного управління до нових реалій, враховуючи інтереси всіх політичних партій.
Отже, цей план являє собою не лише список технічних завдань, а й стратегічний документ, що окреслює основні політичні напрямки. Безпека та оборона країни мають стати його головним фокусом, включаючи перехід економіки до роботи в умовах військового часу.
Мова йде про можливість держави встановлювати пріоритетні замовлення для оборонної галузі, надавати переваги компаніям, які підтримують фронт, а також адаптувати бюджетний процес до нових викликів, зазначає пан Безсмертний.
"Лише тоді цей план стане дієвим інструментом, інтегрованим у бюджет і розвиток ключових секторів економіки, а також у соціальні й освітні політики в умовах війни".
Коли мова йде про Стратегію тріумфу, важливо насамперед акцентувати увагу на питаннях національної безпеки та оборонних заходах.
Це фундамент, на якому мають базуватися всі інші сфери. Перш за все, необхідно визначити відповіді на основні питання безпеки в межах країни, а потім переходити до обговорення аспектів соціально-економічного розвитку, які також відіграють важливу роль у загальній стратегії.
Однак, наголошує політик, національна безпека та оборона -- це не лише зброя та армія.
Це також є сфери культури, освіти, мистецтва, духовності. Пригадаємо, наприклад, Черчилля і його відоме запитання: "За що ж ми, власне, боремося?" Культура, театр, музика, живопис, релігія — все це має величезне значення. Війна, безумовно, колись завершиться, але культура залишиться, зберігаючи пам'ять, передаючи істину та формуючи нові покоління, щоб запобігти повторенню помилок у майбутньому.
Отже, хоча оборонно-промисловий сектор є надзвичайно важливим, він не може бути єдиним фокусом. Сфера культури, освіти та духовності також повинна знайти своє місце у Плані перемоги, адже це є нашою духовною силою.
Необхідно приділити особливу увагу розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу та виробництву фізичної зброї. Створення власних озброєнь є критично важливим завданням, на яке слід зосередити всі наявні фінансові ресурси, а також наукові та виробничі потужності. Військові фахівці повинні визначити, які саме види озброєння потрібні, в яких обсягах і в які терміни. Однак План перемоги має охоплювати всі сфери життя країни, адже це є нашою зброєю на всіх рівнях – від духовного до оборонного. Важливим аспектом у цьому плані є питання освіти: яким чином і чому мають навчати дітей та студентів? Україні необхідна кардинальна трансформація освіти, і ці питання не слід недооцінювати. Якщо хтось вважає, що можна обійтися без цього, то він глибоко помиляється.
За словами Романа Безсмертного, усі ці аспекти повинні бути ретельно опрацьовані, так само як і будь-яка програма соціально-економічного розвитку, згідно з Конституцією, але з урахуванням воєнних умов.
Основну роль у формуванні змісту цього документа повинні виконувати політики. Він повинен нагадувати річний план соціально-економічного розвитку, який затверджується перед ухваленням державного бюджету. Обидва ці документи мають бути тісно пов'язані між собою.
Цей план вимагає розробки заходів, які охоплюють короткострокову, середньострокову та довгострокову перспективи, враховуючи динаміку обставин та ресурсні можливості країни.
Головною стратегією може виступати досягнення перемоги у війні або реалізація інших національних завдань, що формують політичні сили. На основі цих стратегічних орієнтирів слід розробити конкретні дії в усіх сферах і галузях.
На завершення, цей документ повинен включати всі основні аспекти: гуманітарний, економічний, військово-політичний та зовнішньополітичний.
"Так, наприклад, дипломати повинні розуміти, в якому напрямку рухається країна, які перед ними завдання та як представляти бачення держави на міжнародній арені. Тоді стане зрозумілим баланс ресурсів і реальні можливості для досягнення стратегічних цілей, викладених у документі "План перемоги"".
