Удар по плательщикам. Верховная Рада одобрила значительное увеличение налогов — как это скажется на бизнесе и экономической ситуации?

В результате военных действий в Украине наблюдается рост налогов — как это отразится на экономике страны (Фото: НБУ)

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт № 11416-д, який передбачає істотне підвищення податкових ставок. Цю ініціативу підтримує Міжнародний валютний фонд. Серед ключових змін варто відзначити підвищення військового збору та введення додаткового податку на прибуток банківських установ.

Уряди покладають надії, що ці ініціативи сприятимуть залученню додаткових ресурсів для оборонних потреб.

Законопроєкт став предметом жвавих дискусій серед економістів та представників бізнесу. Багато хто попереджає про можливі негативні наслідки для економіки та споживчого попиту, тоді як інші наголошують на необхідності продемонструвати готовність до самостійного фінансування оборонних потреб.

Фахівці підкреслюють важливість пошуку нових джерел фінансування, зокрема через протидію тіньовій економіці або шляхом розширення підтримки з боку західних партнерів.

NV Бізнес провів аналіз основних елементів законопроєкту та зібрав думки експертів про його можливі наслідки для економіки.

Запропонований законопроєкт містить значне підвищення податкових ставок, зокрема на військовий збір. Прогнозується, що вже цього року до державного бюджету надійдуть додаткові 58 млрд грн, а у 2025 році ця сума може зрости до 137 млрд грн. Зокрема, ставка військового збору планується збільшити з 1,5% до 5%, що, за попередніми розрахунками, має забезпечити 27,3 млрд грн до кінця 2024 року та 107,7 млрд грн у 2025 році. Окрім цього, банки зобов'язані сплачувати податок на прибуток у розмірі 50% за 2024 рік, тоді як небанківські фінансові установи сплачуватимуть 25%.

Особливе значення має те, що до тексту законопроєкту було внесено пропозицію про підвищення податку для банків, що, за оцінками експертів, суттєво вплине на їхню діяльність. Депутат Ярослав Железняк зазначив, що 241 народний депутат підтримав законопроєкт, що дозволило ухвалити його з другої спроби. Загалом до бюджету на оборону планується виділити додаткові 495,3 млрд грн, що має на меті забезпечити фінансування нагальних потреб сектора безпеки.

Експерти мають різні думки щодо того, як підвищення податків вплине на економіку. Іван Світек, голова правління Unex Bank, вважає, що обраний шлях для вирішення бюджетного дефіциту не є найефективнішим. Він зазначив: "Локальне підвищення податків призведе до нерівномірного розподілу податкового тягаря. Ті, хто чесно виконує свої податкові зобов'язання, змушені будуть сплачувати ще більше, тоді як ті, хто уникає сплати, й надалі не будуть цього робити. Це, в свою чергу, може спонукати певні групи населення та бізнесу до зменшення своєї легальної діяльності."

Світек презентує інший підхід до вирішення питання підвищення податків, який, на його думку, є більш справедливим і дієвим — підвищення ставки ПДВ. "Цей крок забезпечить ясний і прогнозований результат, а також рівномірно розподілить додаткове податкове навантаження серед усіх громадян країни", — підкреслив він.

Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital, висловив думку, що підвищення податків призведе до зменшення доходів підприємств і населення, але не настільки, щоб суттєво вплинути на загальний споживчий попит. "Це істотно зменшить обсяги коштів, які залишаються у бізнесу та у населення, і які зазвичай використовуються для донатів на потреби армії. В результаті, це може серйозно вплинути на фінансування волонтерських ініціатив", - підкреслив експерт. Він також додав, що підвищення військового збору на доходи від депозитів може знизити привабливість гривневих вкладів, що, в свою чергу, може збільшити попит на іноземну валюту.

Світек вважає, що альтернативою податковим методам може стати активна боротьба з тіньовою економікою та корупційними практиками. "Ці питання обговорюються на всіх рівнях, і існують чіткі цифрові показники, які демонструють потенційні вигоди від зменшення тіньової діяльності на митниці та у сфері обігу підакцизних товарів. Проте, варто визнати, що за час незалежності ми досягли дуже небагато істинних успіхів у цій області", -- зазначив він.

Володимир Дубровський, спеціаліст з CASE Україна, у своєму коментарі для NV Бізнес оцінив щорічні втрати бюджету через податкові махінації, такі як скрутки та конвертаційні центри, у 100 мільярдів гривень. Очевидно, що здійснення таких масштабних схем без підтримки силових структур є неможливим.

Олександр Паращій стверджує, що збільшення податків повинно стати сигналом для західних партнерів. "Збільшення податків має стати дуже важливим знаком для наших партнерів, що ми готові вкладати більше в оборону України, а отже повинно стати серйозним аргументом для того, щоб вимагати від Заходу більшої допомоги", -- зазначив експерт.

Підвищення податку для фінансових установ стало однією з найактивніше обговорюваних тем. Світек зазначає, що доводи на підтримку так званого податку на "надприбутки" банків можуть виглядати обґрунтованими, оскільки банківський сектор отримує значні доходи від депозитних сертифікатів та облігацій внутрішньої державної позики. Однак він підкреслює, що з 93,8 мільярдів гривень прибутку, заробленого з січня по липень 2024 року, 58,8 мільярда отримали державні банки. "Зокрема, 37 мільярдів з цієї суми належить найбільшому з них (ПриватБанк – ред.). Всі ці установи, ймовірно, направлять свої прибутки до бюджету і без додаткового оподаткування", – додав банкір. Разом із тим, Світек вважає, що новий податок обмежує можливості банків для докапіталізації та інвестування в реальний сектор економіки.

Нагадаємо, що Міністерство фінансів та Національний банк України висловилися проти введення додаткового податку для банків. Вони вважають, що більш доцільно спрямувати прибутки фінансових установ на придбання облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), щоб уникнути ймовірного збільшення емісії гривні для покриття бюджетного дефіциту. Окрім того, Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, у своєму інтерв'ю виданню Форбс підкреслила, що реалізація цієї ініціативи може призвести до витрат на докапіталізацію банків в обсязі 3 мільярдів гривень.

Олександр Паращій висловив свою думку про те, що введення додаткових податків для банків може містити певні ризики. Проте він зазначив, що "після минулорічної податкової ініціативи фінансові установи повинні були бути готовими до подібних дій з боку держави". Також він підкреслив, що "їх надзвичайно високий прибуток без податків справді спонукає до таких заходів".