В Німеччині спостерігається підвищення показника зайнятості серед українських біженців.

Згідно з думкою демографів, основними викликами для українців, які втекли від війни, на німецькому ринку праці є потреба покращити володіння німецькою мовою, займатися вихованням дітей та проходити процедуру визнання своїх професійних кваліфікацій.

Приблизно 1,1 мільйона українських біженців, які втекли від війни, що її розв'язала Росія, швидше інтегруються на ринок праці в Німеччині, порівняно з іншими категоріями біженців. Це зазначено в новій доповіді, опублікованій Федеральним інститутом демографічних досліджень у Вісбадені (Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung, BIB) 24 жовтня.

Показник зайнятості серед українських біженців в Німеччині зріс майже вдвічі - з 16 відсотків влітку 2022 року до 30 відсотків минулої весни. Ці дані ґрунтуються на новому опитуванні.

В рамках дослідження, що триває з 2022 року, одні й ті ж українські біженці проходять регулярні опитування щодо свого життя в Німеччині.

Незважаючи на зростання рівня зайнятості, в BIB вказують на наявність серйозних проблем. Зокрема, 30% респондентів повідомили, що активно шукають роботу. Однак обов'язки по догляду за маленькими дітьми та потреба в здобутті кваліфікації ускладнюють процес працевлаштування, особливо для жінок. Зокрема, зайнятість матерів з малюками становить лише 22%, тоді як для матерів дітей шкільного віку цей показник досягає 32%.

"У чоловіків, на відміну від жінок, не виявлено істотного зв'язку між трудовою зайнятістю та сімейним статусом", - підкреслила Катаріна Шпіс, директорка BIB та співавторка дослідження. На момент проведення опитування рівень зайнятості батьків з неповнолітніми дітьми становив приблизно 41 відсоток.

Переважна кількість українських біженців, які не займаються активним пошуком роботи, зазначає, що основною причиною цього є навчання на мовних курсах або недостатній рівень володіння німецькою мовою (92 відсотки). Іншими факторами, які впливають на їхнє небажання шукати роботу, є догляд за дітьми або піклування про родичів (37 відсотків).

"Отримані дані вказують на значну необхідність покращення мовних навичок," - підкреслила Шпіс. Вона впевнена, що після проходження курсів, учасники зможуть успішно інтегруватися в ринок праці.

Серед біженців багато медсестер і медпрацівників, а також представників прикладних професій, зокрема робітників. Саме в цих галузях у ФРН відчувається дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Проте потенціал претендентів не використовується достатньою мірою, тому лише невелика частина цієї групи працює за цими спеціальностями. "Високі вимоги до знання мови або складні процедури підтвердження іноземних професійних кваліфікацій ускладнюють отримання роботи", - констатував Андреас Етте (Andreas Ette) з BIB.