Що відбувається в Нідерландах? У соціальних мережах активно обговорюють вимоги українських біженців до держав, які надали їм притулок.

Допис у фейсбуці з переліком причин, які змусили дописувачку повернутися в Україну, розгорнув обговорення.

Авторка та популяризаторка української мови Наталя Місюк, яка є ведучою фейсбук-сторінки "Давай замемось текстом", поділилася своїм досвідом повернення в Україну з Нідерландів на початку 2023 року.

Після цього вона усвідомила, що доцільно було б розповісти, чому саме обрала повернення.

Окремий пост із переліком вимог до держави, що надала притулок пані Місюк, викликав величезний резонанс. Він отримав понад 500 поширень, 3,7 тисячі лайків та 1500 коментарів.

Згідно з оцінками Центру економічної стратегії, в даний час близько 5 мільйонів українців знаходяться за межами країни, переважно у країнах Європейського Союзу. Ця цифра стосується лише тих, хто виїхав після початку повномасштабного вторгнення, і не включає осіб, які вирушили до Росії.

На 2024 рік ми маємо велику кількість людей, які в 2022 виїхали, а на сьогодні вже повернулись в Україну.

Отже, не є дивним, що значна частина наших співвітчизників має свій власний досвід і, відповідно, сформовану точку зору на ті аспекти життя в Європі, про які йшлося у пані Наталі.

Одне з альтерего Антоніни наразі живе за кордоном, а отже теж має з цього приводу позицію.

Розпочнемо з неї.

Єдине, на чому можна беззаперечно акцентувати в будь-якій історії про досвід біженства, — це слово "індивідуальний". Кожен з нас переживає цей досвід по-своєму. Ми опинилися не лише в різних країнах, а й у різних містах і селах. У кожному з цих місць — своя інфраструктура, сусіди, асортимент товарів у магазинах, а також рівень професіоналізму майстрів манікюру в найближчих салонах (пробачте, але манікюр так часто згадується в наших розповідях, що його важко ігнорувати).

Ось що пише Наталя Місюк з цього приводу:

Жодних сумнівів, що авторка щиро описує власний, щедро узагальнений досвід. Втім, давайте не забувати, що нам всім притаманно взяти одну негативну реакцію і роздути її до конструкції "всі кажуть". Так само як це відбувається з коментарями. Коли під чиїмось дописом люди пишуть десятки підтримуючих фраз, але варто прийти комусь одному написати щось ядуче, одразу автор допису оголошує, що його "захейтили".

Загальні висновки — це недолік.

Тим більше, коли воно розноситься на велику аудиторію з посилом "в Європі погано, в Україні краще".

Ніхто не стане заперечувати, що для людини зазвичай найкращим місцем є власний дім. Навіть якщо не враховувати емоційний аспект (який, безумовно, є ключовим), а зосередитися лише на фактах.

Скажімо, вам років 40, ви живете в Києві і у вас ідеальна майстриня манікюру. А тепер давайте разом відмотаємо в ретроспективі років 20 назад і порахуємо, скільки майстринь ви змінили за цей період, щоб знайти вашу ідеальну? А скільки друзів і знайомих ви опитали, перш ніж знайти свого ідеального стоматолога або гінеколога?

І зараз ми зосередимось на найбільш популярному аспекті.

Щодо серйозніших коментарів авторки, особи з альтернативним досвідом також змогли висловити свої думки.

Для багатьох коментаторів історія Наталі виявилася знайомою, адже вони впізнали в її переживаннях свої власні спогади про різні країни, до яких колись були змушені вирушити.

Проте існує один нюанс.

Повертаючись до загальних висновків. Декотрі сприйняли цей пост як аргумент на користь того, що в Україні все значно краще, ніж в Європі. Це, у свою чергу, викликає цілком зрозуміле питання: "Навіщо нам тоді вступати в ЄС, якщо ми вже є найкращими, найпрацьовитішими, з відмінною медициною та ідеальним сервісом?" Можливо, тоді справді Захід "загниває"?

Незрозуміло, чому для того, щоб любити Україну, смакувати українські страви, врешті хотіти повернутися додому, обов'язково вивищуватись за рахунок інших країн і народів.

Проте, резонанс (як з позитивного, так і з негативного боку, з контраргументами) приніс лише одну очевидну вигоду — зростання відвідуваності сторінки "Давай займемось текстом". Ця вигода, зрозуміло, стосується не нас, а авторки. Вона, окрім популяризації мови, про що насамперед повідомляє на своєму сайті, також займається продажем парфумів та своїх книг.

До цього часу більшість людей знали цю сторінку лише завдяки захоплюючим слайдам, що демонструють акценти різних українських регіонів. Тепер же ми дізналися, що це також і онлайн-магазин.

Журналісти та редактори звернули увагу на те, що в цьому пості акцент зроблено не на мові, а на продажах.

Дійсно, викликати нескінченну дискусію доволі легко, написавши декілька провокативних пунктів, які однозначно викличуть реакцію людей з подібним і з протилежним досвідом. Нормальна смм-стратегія. Результативна, але надто спекулятивна, зважаючи на тотальну травмованість та вразливість людей.

Отже, знову наполягатиму: узагальнення – це негативний аспект. Не піддавайтеся на спокуси.