Вчені виявили небезпеку вовчака: дослідники встановили шляхи його поширення.
Вовчак є доволі виснажливим захворюванням, яке позначається не тільки на нашому здоров'ї, а й на психіці. Намагаючись знайти ефективні методи боротьби з ним, вчені розкрили секрет його поширення організмом.
Нове дослідження, здійснене експертами Weill Cornell Medicine, виявило, що імунні клітини, відомі як моноцити, відіграють важливу роль у розвитку запалення у пацієнтів з вовчаком, шляхом унікальної продукції білка, званого інтерлейкін-1 бета (IL-1β). Це відкриття може відкрити шлях до нових терапевтичних підходів для лікування хронічного аутоімунного захворювання, при якому імунна система атакує власні тканини організму, повідомляє News Medical.
Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал! Підписуйтеся, щоб бути в курсі найактуальніших та найзахоплюючіших новин з наукового світу!
США. У пацієнтів з вовчаком часто спостерігається підвищений рівень інтерферонів першого типу (IFN), які є білками, що зазвичай допомагають організму боротися з інфекціями. Однак у випадку аутоімунних захворювань вони можуть викликати шкідливе запалення. Це захворювання призводить до запалення шкіри, суглобів, нирок і серця, і його поширеність становить від 20 до 150 випадків на кожні 100 000 людей.
Деякі методи лікування спрямовані на боротьбу з цими інтерферонами, але не всі пацієнти добре на них реагують. Нове дослідження, опубліковане в журналі Immunity, показало, що причиною запалення може бути й інший білок -- IL-1β, що дає змогу знайти нову мішень для лікування. Під час попередніх робіт вчені виявили, що в еритроцитах хворих на вовчак зберігаються мітохондрії, які зазвичай губляться під час розвитку клітин, і саме вони можуть викликати імунні реакції. У своєму останньому дослідженні вчені виявили, що коли вовчакові моноцити приймають ці еритроцити, вони виробляють і IFN, і IL-1β, вступаючи в незвичайний зв'язок між двома білками, які зазвичай не працюють разом в імунних реакціях.
Особливе значення має те, що моноцити при вовчакові здатні виділяти IL-1β, не піддаючись загибелі. Це дозволяє їм виживати та переміщатися по всьому організму, сприяючи поширенню запальних процесів. Таким чином, IL-1β виступає перспективною ціллю для розробки нових терапевтичних стратегій, оскільки зупинка його синтезу може зменшити шкідливе запалення, не вбиваючи моноцити, що в іншому випадку могло б погіршити перебіг захворювання, зазначили дослідники.
Дослідники сподіваються, що, вивчивши, як працюють ці імунні шляхи під час загострень і ремісій вовчака, вони зможуть поліпшити стратегії його лікування. Вони також розробляють інструменти для виявлення пацієнтів, яким може допомогти терапія, що блокує як IFN, так і IL-1β, що в перспективі дасть змогу поліпшити лікування хворих не тільки на це, а й на інші подібні аутоімунні захворювання.
Раніше в журналі "Фокус" обговорювали, яким чином герпес розповсюджувався по нашій планеті. Вчені стверджують, що масові переселення та поцілунки давніх людей близько 4,5 тисячі років тому сприяли еволюції простого герпесу.
Фокус також зазначав, що існує симптом раку, який часто залишається непоміченим. Хоча багато ознак раку можуть бути помітними, не всі з них отримують належну увагу з боку людей.
