Російські сили мають намір вивезти більше 300 тонн соняшникового врожаю з тимчасово окупованих територій України.

Аграрний сектор України зазнає втрат у розмірі близько 8 мільярдів доларів щорічно через російську окупацію південних та східних територій. Цю інформацію оприлюднило Міністерство агрополітики. Зокрема, Херсонська та Запорізька області були відомі як одні з провідних регіонів у вирощуванні пшениці та соняшнику. Наразі російські окупанти привласнюють ці врожаї. Які незаконні схеми застосовують кремлівські злочинці та як це впливає на аграрний експорт України – про це йдеться у нашому наступному репортажі.

Російські загарбники мають намір вивезти понад 300 тонн українського соняшника з тимчасово окупованих районів Луганщини. Нещодавно цю інформацію опублікував Центр національного спротиву, зазначивши, що агресори розробили схему для обкрадання місцевих фермерів.

Остап, представник Центру національного опору:

Вони придумали систему визначення собівартості зерна на ТОТ. І, аби імітувати ринкові процеси, викупляють за копійки зерно у місцевих фермерів. Після цього за ці ж копійки вони передають його для великих гравців російського ринку, які вже потім за ринковими міжнародними цінами експортують зерно до країн союзниць - Іран, Сирія. Тобто передають в країни Африки.

На територіях, що не підлягають контролю України, російські окупанти використовують ще один спосіб примусу фермерів до співпраці – так звані субсидії, які надає окупаційна адміністрація. Якщо аграрій прагне зберегти свою землю, яка для багатьох є їхнім основним надбанням, йому доведеться діяти обережно і покірно.

Остап, представник Центру національного опору:

Якщо ти не проявляєш лояльності, передаєш інформацію українцям або підозрюєшся в нелояльності, тебе можуть позбавити цієї субсидії і, в лапках, "націоналізувати". В лапках, бо насправді немає жодних законів, але за версією Росії, підприємство націоналізують для інтересів Російської Федерації.

Метою цього зернового рекету є витіснення України з міжнародного аграрного ринку. Однак, з огляду на репутацію країни-агресора, знайти покупців для краденого зерна вкрай складно. Лише держави, які мають лояльність до Москви, готові приймати пропозиції від злочинців та мародерів.

Ольга Трофімцева, виконуюча обов'язки міністра аграрної політики (2019 рік):

Отже, це може бути або Сирія, або, скажімо, Іран, які закуповують це зерно. Не виключено, що Росія також постачає його, наприклад, до Північної Кореї, і я б цьому не здивувався. Таким чином, це всього лише короткий перелік країн.

Утім, росія намагається пошити в дурні й своїх покупців - поцуплене зерно часто, буцімто, "губиться". Допомагають у цьому кораблі з вимкненими транспондерами, їхній шлях відстежити неможливо.

Павло Коваль, керівник Української аграрної конфедерації.

Офіційно це також зерно, яке транспортувалося на судах під ненаруськими прапорами. Звісно, власники, замовники та імпортери могли купувати це зерно навіть через кілька посередницьких угод, залишаючись формально осторонь. Таким чином, покупець завжди знайдеться. Ми також розуміємо, що в країнах, які не забезпечують себе продуктами харчування, може виникнути необхідність у закупівлі зерна в умовах нестабільної цінової політики, аби підтримати продовольчу безпеку.

Агросектор України зазнає серйозних втрат через атаки на зернову та транспортну інфраструктуру з боку Росії. Нещодавно внаслідок точного ракетного удару було знищено склад з величезною кількістю зерна на території Харківської області.

Місяць тому портова інфраструктура та судна, залучені до експорту зерна, зазнали шкоди внаслідок обстрілів з боку Росії.

Незважаючи на всі труднощі та завдані втрати, Україна продовжує займати значну позицію на світовому аграрному ринку. Це, зокрема, зумовлено функціонуванням морського коридору.

Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України:

За цей період було експортовано понад 50 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції. Це дійсно відбулося, цей обсяг продовжує зростати. На сьогодні в середньому відправлення щомісяця морським коридором становить від 4 до 6 мільйонів тонн сільськогосподарської продукції, залежно від сезонного попиту.

Павло Коваль, керівник Української аграрної конфедерації.

Десь, за оцінками експертів, ще рік не закінчився календарний, ми десь знову будемо за 60-63% плюс в структурі експорту з України, це буде аграрна продукція і харчова продукція. І це вагомий вклад в стабільність макроекономічну, ми бачимо, що немає значних коливань курсу гривні, немає таких високих скачків, високого рівня інфляції. Є певний рівень макроекономічної стабільності.

За оцінками фахівців, внаслідок окупації деяких регіонів, Україна втратила приблизно 30% свого аграрного потенціалу. Проте решта 70% продовжують працювати на максимальних потужностях. Цього року фермери зібрали 22 мільйони тонн пшениці, 10 мільйонів тонн соняшникового насіння, понад 5 мільйонів тонн сої та 3,5 мільйона тонн ріпаку. Ці досягнення забезпечують продовольчу безпеку країни та підтримують її позиції як одного з провідних експортерів. Відновлення втраченого через російську агресію Україна намагається здійснити через правові механізми.

Ольга Трофімцева, виконуюча обов'язки міністра аграрної політики (2019 рік):

Діяльність як в міжнародних організаціях, так і з їхньою участю, особливо в контексті зернового ринку та загалом міжнародних аграрних ринків, сприяє стримуванню спроб Росії вільно розпоряджатися зерном. На даний момент нам вдається зберігати контроль над цією ситуацією.

Експорт українського зерна стабільний, наголошують у Міністерстві аграрної політики. Головне - зберегти й захистити логістичні ланцюжки. Зокрема, морський продовольчий коридор.