Окупанти намагаються взяти в кільце ЗСУ на Покровському напрямку. Авторська колонка Сергія Згурця.
Головна увага всіх нас прикута до Покровського напрямку. Навіть, якщо про цей напрямок менше говорять, аніж про те, що на Курщині. Сьогодні Головнокомандувач Олександр Сирський повідомив, що він побував на Покровському напрямку, де точаться найзапекліші бої й сказав про те, що головна задача в цих умовах - це посилити оборону наших військ на найбільш складних ділянках, забезпечити бригади достатньою кількістю боєприпасів та інших матеріально-технічних засобів. Зараз ворог намагається просуватися на Покровському напрямку на південь, північ та захід в зоні Покровська. Поблизу Покровська є Новогродівка, Гродівка та Селидове. Власне розуміємо, що ситуація вчора й сьогодні залишається вкрай складною. Коли ми говоримо про Новогродівку, то південна та центральна частини цього населеного пункту є під контролем окупантів. Невелика частина Новогродівки утримується нашими Збройними силами, зокрема, поблизу териконів. Бої тривають якраз на північній околиці й за терикон, який там розташований.
Ситуація на фронті в районі Покровського станом на 29 серпня.
Втрати ворога на Покровському напрямку залишаються надзвичайно великими. Проте противник зберігає перевагу в засобах і артилерії, а також активно використовує авіацію на цьому напрямку. Ворог не лише рухається в Новогродівці, але й намагається просунутися до Мирнограда через Красний Яр та Миколаївку. Він досяг Михайлівки і перерізав трасу на Карлівку. Окрім цього, окупанти змогли захопити населений пункт Мемрик. Тут противник намагається створити загрозу оточення для угрупування наших Збройних сил поблизу Невельського. Сподіваюсь, що поїздка Сирського на Покровський напрямок та рішення про посилення сил і засобів допоможуть стабілізувати ситуацію та зупинити просування ворога.
Ситуація на фронті в районі Покровського станом на 29 серпня.
Ситуація ускладнюється і на інших фронтових ділянках, зокрема біля Вугледара. Вугледар є стратегічною висотою, де наші бригади вже тривалий час ефективно утримують оборону. Проте зараз ситуація стає напруженішою. Противник намагається атакувати Вугледар з флангів: з одного боку - західніше Павлівки, а з іншого - поблизу Водяного. Хоча ці атаки поки не створюють критичної загрози, загальна тенденція ворожих дій стає помітною.
Огляд бойової ситуації на Курахівському напрямку на 29 серпня.
Ворог здійснює наступальні дії по всій лінії фронту на Курахівському напрямку. Георгіївка, Красногорівка та Костянтинівка перебувають під значним тиском.
Наше військово-політичне керівництво вкотре намагається переконати наших партнерів аби зняти дозвіл на використання ракет Atacms та повітряних крилатих ракет Storm Shadow для ударів по ворожих об'єктам в глибині російської території. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба сказав про те, що він розраховує від партнерів на такі рішення. Також американців спробує переконати міністр оборони України Рустем Умєров, який у п'ятницю зустрінеться з міністром оборони США Ллойдом Остіном. Очікується, що на цій зустрічі українська сторона знову наголосити і приставить перелік пріоритетних цілей, які потребують знищення і вплинуть на хід бойових дій на користь України. Для цього треба зняти обмеження на використання американської зброї. Про це повідомили в CNN з посиланням на українські джерела. Насправді було вже низка різних публікацій провідних західних і американських медіа про те, що з одного боку Україна наполягає на статті обмежень, британці так само зверталися до американців аби зняти обмеження на використання Storm Shadow, оскільки там є дані, які потребують участі американської сторони, зокрема, щодо вказівок на цілі.
Наразі динаміка щодо застосування далекобійної зброї відіграє важливу роль, яка може змінити хід бойових дій. Затримка в ударах ракетами Atacms по російській території дозволила росіянам відвести частину своїх літаків углиб своєї країни. Є понад 200 об'єктів, які можуть бути використані для ударів по російській території, і ураження цих об'єктів може істотно вплинути на бойові дії. Це питання знову знаходиться в центрі уваги наших військових та політиків. Затримку з дозволом на використання далекобійних ракет з боку американців можна пояснити традиційною схемою мінімізації ескалації. Однак ця стратегія деескалації виглядає досить дивною, враховуючи, що Росія вже використала всі свої можливості та арсенали для ударів по українській території. Росіяни завдавали ударів по мирних об'єктах, високоточними ракетами по столиці та енергетичним об'єктам. Ці атаки стали ще одним аргументом для наших політичних лідерів у переговорах із закордонними партнерами щодо зняття обмежень.
Інша складова, пов'язана з перемовинами міністра закордонних справ та міністра оборони в Сполучених Штатах, стосується того, щоб наші партнери, які зобов'язалися передати нам значну кількість комплексів Patriot, нарешті направили їх до України. Наразі цей процес затримується, і ми розуміємо, що таке рішення є надзвичайно важливим.
Генеральний директор ФРУ (федерації роботодавців України за напрямком Defense) Ігор Фоменко розповів, що з початком повномасштабного вторгнення РФ було поставлене завдання наростити виробничі спроможності ВПК України. За два з половиною роки війни це завдання виконане. Підприємства, як державної, так і приватної форми власності збільшили виробничі спроможності в понад 30 разів. За його словами, за цей період склалась дуже цікава ситуація. Держава збирає всі кошти та податки й всі 100% направляє на забезпечення складових Сил безпеки й оборони. Втім, на жаль це всього лиш 40% завантаження виробничих спроможностей підприємств оборонно-промислового комплексу України.
Фоменко підкреслив, що в Україні склалася ситуація, коли ми здатні виробляти у 2,5-3 рази більше продукції для потреб армії, але бракує фінансових ресурсів. Це попри те, що 100% виділених коштів спрямовані на забезпечення Сил безпеки та оборони. Через це виникає низка проблем для підприємств. Зокрема, їм доводиться адаптуватися до поточних вимог, що означає скорочення виробничих потужностей, персоналу та техніки, або ж шукати фінансування за кордоном, щоб інші країни закуповували нашу військову техніку та озброєння. Інший варіант — розглянути можливість контрольованого експорту окремих видів озброєння та військової техніки, але з обмеженнями, щоб Збройні сили України та інші військові формування не відчули дефіциту у забезпеченні своїх потреб. Фоменко виділив три головні проблеми. Перша — необхідність довгострокового планування, хоча б на 5 років, щоб можна було ефективно планувати фінансову, кадрову політику та закупівлі. Друга — завантаження виробничих потужностей, які зараз не повністю використовуються для потреб Сил безпеки й оборони, через що підприємства простоюють, маючи понад 40% незавантажених потужностей. Третя проблема полягає у обмеженому доступі до кредитних ресурсів для підприємств оборонно-промислового комплексу. У приватному секторі ВПК доступ до державних коштів практично відсутній.
Ігор Фоменко зазначив, що розвиток державної програми з виробництва боєприпасів має позитивну динаміку, хоча й не таку швидку, як хотілося б. Існують певні фінансові обмеження, що не дозволяють державі повністю фінансувати ці програми у встановлені строки. Також є проблеми з кадрами та навчанням, оскільки в останні роки Україна не мала розвиненої боєприпасної галузі. За словами Фоменка, ракетна тематика є новою для України, тому доводиться з нуля формувати школу, набувати знання та самостійно виконувати поставлені завдання у цій сфері. Водночас, як підкреслив Фоменко, вже є позитивні результати. За деякими калібрами боєприпасів досягнуто стабільного обсягу постачання, хоча він і не задовольняє потреби активної фази війни, проте загальна динаміка є позитивною.
Протягом останнього десятиліття Україна практично не займалася виробництвом боєприпасів. Найефективнішим та найшвидшим способом змінити це є співпраця з одним із провідних світових гравців у цій галузі. Це може включати передачу досвіду, який ми зможемо застосувати у власному виробництві. Фоменко також обговорив перспективи виготовлення боєприпасів калібру 155 мм. Він зазначив, що цей калібр є досить специфічним, і для його виробництва потрібно або самостійно розробляти технології, або отримати ліцензію та працювати під наглядом фахівців, які мають досвід у масовому виготовленні таких боєприпасів. Він підкреслив, що цей шлях є найкращим для здобуття необхідних компетенцій. Спершу слід освоїти виготовлення корпусів снарядів і заливку, а наступним етапом буде робота з вибуховими речовинами та порохом. Однак тут виникає питання доступу до сировини, адже порох складається з целюлози, нітроцелюлози, кислот тощо. У світі існує дефіцит цієї сировини, і на цьому ринку потрібно активно змагатися. Таким чином, для створення повного циклу виробництва боєприпасів при наявності стабільного фінансування необхідно 2-3 роки. Фоменко підкреслив, що ці терміни є реалістичними для досягнення замкнутого циклу виробництва боєприпасів.
З точки зору безпеки таких підприємств, за словами Фоменка, наші західні партнери стурбовані трьома основними аспектами. Перший аспект стосується фізичної безпеки, оскільки підприємства ВПК України регулярно піддаються ворожим обстрілам. Другий аспект пов’язаний із захистом інтелектуальної власності. Існує ризик втрати технологічних рішень або ноу-хау, які можуть потрапити до недружніх до України та її стратегічних партнерів країн. Третій аспект стосується захисту інвестицій. За словами Фоменка, наші партнери усвідомлюють проблеми в нашій судовій та правоохоронній системі. Тому необхідно створити умови для інвесторів, які готові вкладати кошти в українські підприємства ВПК, і, найважливіше, забезпечити захист їхніх інвестицій.
