Екс-дипломат України в Польщі Андрій Дещиця заявив, що Дональд Трамп має велику повагу до країн, які прагнули або продовжують боротися за свою незалежність. | Niezalezna.pl

ПОЛЬСЬКИЙ ВАРІАНТ ТЕКСТУ / Polska wersja tekstu

Пане Андрію, які, на вашу думку, є оптимістичні та песимістичні прогнози для України у контексті змін, що відбуваються в Білому домі?

- Найкращий сценарій це, звичайно, запрошення України в НАТО з наступним членством в Альянсі. Це я говорю про стратегічну перспективу. А ближча перспектива це декларація підтримки та власне підтримка України з боку нової адміністрації Білого дому. А що стосується поганого сценарію: по-перше, це, якщо розмови про майбутнє України відбуватимуться без участі України, натомість за участі росії, по-друге, якщо між Європою та США відбудеться певне напруження. Не обов'язково через Україну, а через питання, які можуть виникнути між у зв'язку з новою політикою Штатів щодо Європи.

- Якщо розглядати оптимістичний варіант, яку ймовірність ви бачите для вступу України до НАТО?

На мою думку, для України наразі немає кращої гарантії безпеки від загроз з боку Росії, ніж членство в НАТО. Тому Україні слід активно прагнути до цього. Безумовно, процес вступу не відбудеться так швидко, як це сталося з деякими країнами Центрально-Східної Європи. На цьому шляху нашій країні зустрінуться певні перепони, адже деякі держави-учасники Альянсу побоюються можливих наслідків з боку Росії. Проте, ми повинні працювати в тісному контакті з кожним членом НАТО, а також з новим Генеральним секретарем, який має позитивне ставлення до України. Я впевнений, що рано чи пізно ми зможемо переконати Альянс у тому, що Україна лише зміцнить його, ставши частиною. Запрошення Україні вже сьогодні могло б стати політичною відповіддю Путіну, який, в свою чергу, боїться розширення НАТО на схід, що стало причиною для його агресії проти нашої держави. Таке запрошення завдало б серйозного удару по його аргументації, згідно з якою російські війська були введені в Україну, щоб запобігти цьому розширенню. Це стало б поразкою для Путіна. Не виключено, що позиція нової адміністрації в Білому домі може відіграти вирішальну роль у питанні запрошення або навіть приєднання України до Альянсу.

Чи є для України прийнятним німецький підхід до членства в НАТО, при якому спершу західна частина розділеної Німеччини отримала безпекову підтримку?

Можливо, що такий підхід буде використано, якщо не вдасться знайти способи повернути територіальну цілісність України найближчим часом. Проте, безсумнівно, що ані Україна, ані її західні союзники не розглядають можливість відмови від українських земель. Ніхто не погодиться на визнання тимчасово окупованих територій частиною Російської Федерації. Це абсолютно недопустимо.

Яке у вас ставлення до можливого залучення північнокорейських військ у конфлікт в Україні? Чи вважаєте ви, що це може призвести до ескалації ситуації, і яку роль у цьому процесі може відіграти Китай як союзник Росії?

На мою думку, залучення військових з Північної Кореї має кілька важливих аспектів. По-перше, це демонстрація для міжнародної спільноти, що Росія має надійних партнерів, готових навіть підтримувати її військовими силами. Це також сигнал іншим союзникам, що така практика є прийнятною. По-друге, Росія випробовує реакцію світу, демонструючи свою здатність вчиняти так, як їй хочеться. Це, безумовно, є ескалацією ситуації та спробою залучити Китай у конфлікт, з чим, очевидно, погоджується Кім Чен Ир, направляючи свої війська до Росії.

Слід зазначити, що відповідь вільного світу на цю ситуацію виявилася надто слабкою. Окрім висловлення занепокоєння та коментарів щодо ескалації конфлікту між Росією та Україною, ми не спостерігали жодних активних дій. Ще одним тривожним сигналом є те, що Росія готова використовувати будь-які ресурси, яких їй явно не вистачає.

Вільному світові слід максимально використати цю ситуацію для посилення тиску на росію. Бо так чи інакше, якщо тиск і санкційна політика будуть послідовними та твердими, вони матимуть свої результати.

Яким чином буде еволюціонувати ситуація на Близькому Сході, зокрема в контексті Ізраїлю?

- Відповідаючи на це питання, слід взяти до уваги вибори в США та останні заяви Дональда Трампа, який сказав, що США будуть робити усе, щоби у світі не було війн чи осередків збройних конфліктів. Пригадаємо, що і за минулої каденції його адміністрації, в світі не було ескалації конфліктів. Думаю, тепер ця політика вмиротворення продовжиться не тільки по відношенню до України, але й близького сходу, оскільки Трамп зацікавлений у стабілізації ситуації там також.

- Хотілося би поговорити з Вами про дві близькі й дорогі Вам країни - Польщу, де Ви були послом України. Та, власне, про Україну. Читачів Niezalezna.pl цікавить питання - як ви бачите роль Польщі у відносинах з Україною після війни?

Я сприймаю Польщу як надійного сусіда та партнера в рамках Європейського Союзу і НАТО. Однак, з часом її роль як одного з найактивніших лобістів та підтримувачів європейських і євроатлантичних амбіцій України поступово трансформується у статус конкурента. Хоча Польща залишається добрим партнером, конкуренція між нашими країнами зростатиме, особливо з моментом вступу України до ЄС. Це створить нові виклики для Польщі, адже їй потрібно буде шукати спільну мову з Україною в тих сферах, де ми маємо спільні інтереси. Важливо бути готовими до цього й сприймати такий розвиток подій як нормальну конкурентну боротьбу у межах європейського законодавства та інституцій. Крім того, Польща може зайняти активну позицію у відновленні України після війни. Вона вже зараз може долучатися до інвестиційних проектів, не чекаючи на завершення конфлікту, починаючи з західних регіонів, які добре знайомі польським підприємцям. Таким чином, польський бізнес має можливість інтегруватися в український ринок вже сьогодні.

Яке у вас враження від зустрічі Байдена, на якій обговорюватимуть питання миру в Україні за участю Німеччини, Франції та Великобританії, але без представників України та Польщі?

Щодо зустрічі лідерів у Берліні, я б не став приділяти надмірну увагу відсутності Польщі та України серед запрошених. Лідери самі визначили формат і коло учасників, і це їхнє право. Важливо пам’ятати, що, принаймні, двоє з присутніх на цій зустрічі скоро можуть втратити свою значущу роль у міжнародній політиці. Наприклад, Байден планує передати владу новообраному президенту вже в січні 2025 року. Щодо Шольца, його урядова коаліція також переживає певні труднощі, і його подальше перебування на посаді залишається під питанням. Проте наразі обидва лідери підтримують Україну. Польща в ситуації змін у керівництві США та, можливо, Німеччини могла б активніше відстоювати інтереси України щодо євроатлантичної інтеграції. Це, зокрема, пояснюється тим, що розширення безпекових гарантій НАТО на українській території підсилює безпеку самої Польщі.

- Чи є у Києва план по поверненню додому людей (в тому числі українців з Польщі)? Чи замислювалися там про це взагалі?

Наскільки мені відомо, існує концепція заснування міністерства, яке займатиметься координацією та співпрацею з українцями, що живуть за кордоном. Проте, жодна така структура не зможе діяти ефективно, якщо в Україні не буде забезпечено відповідних умов, особливо економічних, для повернення людей. Головними аспектами тут є безпека та гідні умови для життя. Якщо ми зможемо створити ці умови, наші співвітчизники повернуться в Україну самостійно, без будь-яких закликів чи примусу.

Водночас, усвідомлюючи, скільки українців зараз проживає за межами країни, ми не створили дієвого механізму для залучення наших співгромадян, які виїхали за кордон. Це необхідно, зокрема, для просування інтересів України в Європі та світі, а також для впливу на уряди тих країн, де вони знаходяться, з метою посилення підтримки нашої держави.

- Хотів би ще попросити Вас прокоментувати допис Порошенка щодо Трампа, де він, зокрема, говорить про передачу Україні озброєння та санкції проти Північного потоку.

- Це правда, бо так і було за часів першого президентства Трампа. І це хороший сигнал, що таке відношення до України та підтримка збережуться і за нової каденції обраного президента. Було би добре, якщо б ця підтримка та допомога України стали ще більшими з огляду на нагальні потреби.

Чи мали ви можливість особисто зустрітися з Трампом або бути присутнім на його зустрічах у великій компанії?

- На жаль, ні. Але за часів моєї дипломатичної місії в Варшаві мені доводилося бути свідком візитів Трампа до Польщі. Маю сказати, що його виступи справляли враження. Він дуже позитивно відноситься до поляків, до історії Польщі, до її боротьби за незалежність. Він поважає країни, які боролися чи борються за незалежність і готовий їм допомагати. У нього добрий контакт із президентом Анджею Дудою. У мене ж були та залишаються добрі контакти з колишньою пані амбассадоркою США у Польщі за часів президента Трампа

Жоржет Мосбахер. Вона має дуже високі шанси повернутися до нової адміністрації. Пані посол дуже добре розуміє ситуацію в нашому регіоні та розуміє, що тільки сила змусить путіна зупинитися. Цей принцип - мир через примус - який закладено у мирний план Зеленського, може співпасти з баченням президента Трампа та спрацювати на користь України.