Байден посилює тиск на Китай, грузинська влада оголосила про свою перемогу, захоплення заручників у Парижі: підсумки вихідних новин.
У неділю вранці, лише через півтори доби після бесіди Шольца з Путіним, Росія провела масштабний наступ на Україну.
У Європі констатують недієвість телефонної дипломатії з господарем Кремля і готуються до "найважливіших" переговорів щодо війни РФ в Україні, які пройдуть наступного тижня.
Зеленський заявляє, що Україна не отримала навіть половину зброї, яку обіцяли Сполучені Штати, в той час як західні партнери продовжують запевняти Київ у своїй підтримці.
У дайджесті "Європейської правди" ви знайдете найважливіші та найцікавіші події, що відбулися у вихідні 16 і 17 листопада.
Приєднуйтеся до нашого Telegram-каналу – це найзручніший спосіб отримувати дайджести та багато іншої важливої та цікавої інформації.
У неділю вранці Росія здійснила потужний ракетний обстріл українських об'єктів.
Через це у Польщі піднімали в повітря авіацію. Крім того, як повідомив молдовський урядовий Telegram-канал Prima Sursă, кілька російських дронів могли порушити повітряний простір Молдови.
У НАТО висловили осуд щодо широкомасштабного нападу Росії на Україну. В організації підкреслили, що ці атаки націлені на стратегічно важливу енергетичну інфраструктуру.
Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі підкреслив, що атаки на енергетичну інфраструктуру Росії ще раз свідчать про спроби підірвати рішучість України.
Посол Німеччини в Україні Мартін Єгер вважає, що остання російська атака проти інфраструктури України демонструє небажання Росії вступати в переговори.
"Це одна з найсильніших ракетних атак з лютого 2022 року. Президент Путін веде війну проти цивільного населення України. Росія обирає ескалацію, не хоче переговорів", - заявив Єгер.
Як зазначив посол Німеччини в Росії Александер Граф Ламбсдорф, наразі не настав відповідний момент для проведення переговорів з Росією щодо створення демілітаризованих зон або укладення угоди про припинення вогню в Україні.
Глава українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга підкреслив, що ця масштабна атака з боку Росії сталася невдовзі після телефонної бесіди канцлера Німеччини Олафа Шольца з російським лідером.
"Це справжня відповідь воєнного злочинця Путіна всім тим, хто дзвонив і відвідував його останнім часом. Нам потрібен мир через силу, а не умиротворення", - наголосив він.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що остання атака Росії проти України довела недієвість телефонної дипломатії.
"Наступні тижні будуть вирішальними не лише для самої війни, але й для нашого майбутнього", - наголосив Туск.
Голова Міністерства закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що 19 листопада у Варшаві відбудуться "критично важливі" переговори стосовно війни Росії в Україні — зустріч у форматі "Веймарський трикутник плюс".
Екс-прем'єр Великої Британії Борис Джонсон висловив думку, що бесіда канцлера Німеччини Олафа Шольца з російським лідером Володимиром Путіним, яка мала місце 15 листопада, може призвести до ризику відновлення переговорів у "катастрофічному нормандському форматі".
"Я стурбований, що Володимир Зеленський має рацію. Ми можемо знову опинитися в жахливому франко-німецькому нормандському форматі, який ставив Росію і Україну в однакові умови в контексті внутрішньої конфлікту," - підкреслив Джонсон.
Він наголосив, що саме Путін розпочав повномасштабне вторгнення, а "Україна є абсолютно невинною стороною".
"На думку Джонсона, єдиний шлях до завершення цієї війни полягає в тому, щоб оперативно і у великому масштабі укріпити позиції України."
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала європейських керівників уникати нових телефонних розмов із президентом Росії Владіміром Путіним.
В опозиції Німеччини також критикують Шольца -за "прояв слабкості" щодо Путіна.
Зокрема, представник основної опозиційної партії ХДС/ХСС Юрген Гардт висловив думку, що Путін сприйме дії Шольца "як ознаку слабкості, а не як демонстрацію сили".
На думку Гардта, канцлер, безсумнівно, "не висунув жодної нової конкретної пропозиції і навіть не озвучив, так би мовити, ультиматум".
Проте, за словами представника ХДС/ХСС, Путін реагує лише на демонстрацію сили, зокрема, на загрози суттєвого збільшення військової підтримки України.
Генеральний секретар Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Маттіас Мірш виступив на захист телефонної розмови однопартійця і канцлера Олафа Шольца з очільником Кремля Владіміром Путіним.
Також прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо висловив свою підтримку Шольцу після його спілкування з Путіним.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц відстоює свою телефонну бесіду з президентом Росії Владіміром Путіним, незважаючи на критику з боку України та опозиційних сил.
За словами Шольца, під час розмови було критично важливо донести до Путіна, що "він не може сподіватися на зменшення підтримки України з боку Німеччини, Європи та багатьох інших країн світу". Цю заяву він зробив сьогодні перед своїм від'їздом на саміт G20, який проходитиме в Ріо-де-Жанейро.
Проте він визнав, що ставлення Путіна до війни залишилося незмінним.
Нагадаємо, що дії Шольца відбуваються на фоні політичної кризи в Німеччині, де заплановано проведення дострокових парламентських виборів у лютому.
До речі, в партії Шольца збільшується опозиція щодо його можливого повторного висунення на пост канцлера.
Естонська розвідка прогнозує активізацію боїв у Курській області.
Керівник розвідувального центру Сил оборони Естонії Ант Ківісельг повідомляє, що чисельність російських військ у Курській області постійно зростає. За інформацією українських збройних сил, наразі в цьому регіоні перебуває близько 50 тисяч військовослужбовців, з яких приблизно 10 тисяч — з Північної Кореї.
"Можна стверджувати, що значна кількість військових сил та потенційна концентрація в прикордонних зонах свідчить про намір Росії витіснити українські війська з Курської області в найближчі тижні чи місяці. Найбільш вірогідно, вони спробують реалізувати це до настання холодів або, в крайньому випадку, до січня 2025 року", - підкреслив він.
Крім того, розвідка Великої Британії відзначила зростаючий тиск російських сил на Куп'янськ у Харківській області.
За даними розвідки, російське угруповання на південь від Куп'янська поступово збільшує свої позиції.
У той же час, як зазначає Володимир Зеленський, Україна ще не отримала половину військової допомоги від Сполучених Штатів.
"Є різні доповіді, різних інституцій як Міноборони, так і розвідок тощо. Я б тільки сказав - половину ми не отримали. Мені здається, це важливий елемент, коли ми говоримо, як хто допомагає. Європа допомогла не менше. І це важливий елемент", - сказав Зеленський.
На Заході тривають обіцянки щодо підтримки України.
У суботу було оголошено, що керівники держав G7 видали заяву, в якій підтвердили свою готовність продовжувати підтримку України в її боротьбі з Росією.
У заяві, оприлюдненій в суботу, 16 листопада, керівники "Групи семи" підтвердили свою готовність надавати Україні підтримку стільки, скільки знадобиться.
Чеська компанія надала Україні понад 700 тисяч євро на протитанкові гранатомети, а Естонія відправляє новий пакет військової допомоги Україні.
Китайський лідер Сі Цзіньпін у суботу провів свою останню зустріч з президентом США Джо Байденом. Проте він вже заздалегідь висловлював думки про обраного президента Дональда Трампа та його гасло "Америка понад усе", зазначивши, що Пекін "відкритий до співпраці з новою американською адміністрацією".
Байден закликав Сі відмовити Північну Корею від подальшого поглиблення її підтримки війни Росії проти України.
Лідери обговорили також непряму підтримку, яку надає Китай Росії, а також торкнулися теми прав людини, технологічних досягнень і ситуації з Тайванем. Щодо штучного інтелекту, вони дійшли висновку про важливість збереження людського контролю над прийняттям рішень щодо використання ядерної зброї, а також підкреслили необхідність покращення безпеки та міжнародної співпраці в сфері швидко розвиваючих технологій.
У США тривають дебати щодо кандидатів від Трампа для нової адміністрації.
Як повідомляє The Washington Post, у команді Трампа виникли побоювання стосовно кандидата на пост міністра оборони.
У публікації зазначають, що причиною занепокоєння стали звинувачення на адресу Гегсета щодо сексуального насильства над жінкою у 2017 році.
Газета New York Times повідомила, що новим спеціальним посланником Трампа з питань України міг би стати громадянин Росії.
Окрім цього, Трамп має намір призначити наймолодшу речницю в історії Білого дому.
В суботу біля будівлі Центральної виборчої комісії Грузії відбувся мітинг проти підсумків парламентських виборів. Під час засідання, крім того, голову комісії облили чорною фарбою.
Міністерство внутрішніх справ Грузії ініціювало кримінальне розслідування у зв'язку з інцидентом.
Протести не завадили Центральній виборчій комісії країни підписати у суботу, 16 листопада, протокол щодо результатів парламентських виборів.
Відповідно до законодавчих норм, новообраний парламент зобов'язаний провести своє перше засідання не пізніше ніж через 10 днів після публікації остаточного зведеного звіту Центральної виборчої комісії. Після цього народні депутати повинні затвердити склад нової урядової команди.
Опозиційні партії не визнають підсумків виборів - вони наголошують, що їх було сфальсифіковано.
Правоохоронці арештували трьох осіб, які брали участь у протесті біля приміщення Центральної виборчої комісії, після оголошення підсумків парламентських виборів.
У неділю ввечері біля парламентської будівлі в Тбілісі стартувала акція протесту.
Посол України висловив негативне ставлення до антивоєнного мітингу російських опозиціонерів, що відбувся в Берліні.
Польща може передати Україні консульство в Познані, з якого були вигнані російські дипломати.
ЗМІ повідомляють, що для осіб, відповідальних за виведення американських військ з Афганістану, можуть бути організовані судові слухання під керівництвом Дональда Трампа.
