Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А, без меду не така,
Дайте дятьку п'ятака.
А, ви тітко гроші-будете хороші.
У диво-ніч цю у Віфлиємі
Зоря чарівна зійшла на небо!
Маленький вісник яскравим світлом
Всім людям мовив, що сталось диво!
Що Бог сьогодні на землю нашу
Відправив Сина, щоб той навчав нас
Добро творити і жити серцем
З відкритим навстіж души люстерцем.
Славімо ж, люди, Божого Сина!
Радіймо щиро святій дитині!
Хай всіх зігріє Христа тепло
В це дивовижне для всіх Різдво!
Зіроньки-дзвіночки
Дзелинчать у небі
Й мовлять ніби диво
Сталось в Віфлиємі.
Всіх збудили радістю
Чарівних новин:
На світ народився
В ніч цю Божий Син!
То ж скоріше, люди,
Двері відчиняймо!
Й веселі колядки
Нумо, заспіваймо!
Щоб усі на небі
Й на землі зраділи
Народженню святому
Ісуса дитини!
Гучно вигравайте
Друзі-музиченьки
Прекрасні мелодії,
Що чіпляють серце!
Ой же, радість світла!
Ой же, диво дивне!
Радіймо народженню
Божої дитини!
На темному небі
Зіронька сяє.
"Христос народився!"-
Вона промовляє.
"Христос народився!"-
Підхоплює місяць.
Щоб чутно було
У кожній світлиці.
Щоб кожна хатина,
Щоб кожна родина
Почула про радість,
Почула про диво.
"Христос народився!"
І стало Різдво.
"Христос народився!"
"Славімо його!"
Я дивлюсь на білосніжний двір
Крізь вікна, розмальовані зрання.
На них - прекрасний візерунок крил
Мороз лишив, на честь народження Христа.
На дворі тиша, зіроньки блищать
Прозорі, наче вранішня роса.
В домівках свічки на столах горять,
На честь народження маленького Христа.
Усіх об'єднує казкова ніч,
Ніч істини й добра, Різдвяне свято.
Усіх чекає дивовижна мить -
Народження Ісуса немовляти!
То ж заспіваймо радісно усі,
Нехай лунає наша пісня гучно!
Нехай летять у небо голоси
На честь народження спасителя Ісуса!
Разом нині прославім
Разом нині прославім чудну новину,
І віддаймо честь, поклін Божому Сину,
Що тайно з Діви десь народився,
Ввиді дитини нам об’явився,
Явився.
Над вертепом вже зоря сіяє кругом
І Ангели співають небесний псалом:
Слава во вишних Богу Святому,
А мир і ласка світу цілому
Цілому!
І ми нині до Христа з любов’ю прийдім,
Душі й серця в дар Йому щиро всі зложім,
Бо Він Син Божий, райська Лелія,
Все наше щастя, ціла надія,
На віки!
Пізній вечір, небо в хмарах
Пізній вечір, небо в хмарах,
Сніг стежини заміта,
А від хати і до хати
Лине лунко коляда: (2)
«Встаньте, люди, бо на землю
Завітав Небесний гість!
Встаньте, люди, срібні дзвони
Нам голосять добру вість». (2)
Вітер хмари розпорошив,
Зорі зблиски над селом.
Пастушки і міхоноша
Колядують під вікном: (2)
«Встаньте, люди, Бог родився,
Привітати Бога йдіть,
В дар маленькому Дитятку
Свою віру принесіть!» (2)
Пізня ніч. Мороз міцніє.
Манить неба глибина,
А від краю і до краю
Даль колядками луна: (2)
«Встаньте, люди, в Вифлеємі
Народився Божий Син.
Світ радіє, колядує,
Колядуймо разом з ним!» (2)
ЗІЙШЛА ЗОРЯ НАД ВИФЛЕЄМОМ
Зійшла зоря над Вифлеємом –
Зоря надії і добра.
І трьох царів з країн далеких
В малу яскиню привела.
В дарах кадило, злото й миро
Царі Дитятку принесли.
Цареві світу поклонились,
Серця до Бога вознесли:
«Прийми, о Боже, нашу дяку,
Що нам Спасителя зіслав,
Що наші вислухав молитви,
Надію й спокій серцю дав».
Сія зоря над Вифлеємом,
Христу вклонитись люди йдуть,
А три царі в краї далекі
Веселу вістку принесуть:
«Радійте, люди, Бог родився,
Славіть Його святе ім'я!
Нехай колядками вітає
Боже Дитя уся земля».
ЩО ЗА РАДІСТЬ
Що за радість для нас всіх настала,
Яка досі в світі не бувала,
Свят Бог народився у той день,
І повився у яслах.
Вже й три царі прийшли аж зі сходу
І витають Творця всего роду.
Свят Бог народився у той день,
І повився у яслах.
Ірод того не може збагнути,
Всіх питає: «Чи се може бути?»
Свят Бог народився у той день,
І повився у яслах.
Казав діти дволітні стинати,
Щоб враз з ними й Христу життя взяти,
Свят Бог народився у той день,
І повився у яслах.
Прийде скоро Іроду заглада,
А нам в Бозі втіха і відрада.
Свят Бог народився у той день,
І повився у яслах.
ЩО ТО ЗА ЧУДО З ЧУДЕС
Ангелик на небі зірки рахував,
І нишком на землю з-за хмар споглядав.
В спокої спали ліси і поля
Та враз спалахнула на небі зоря.
Що то за Чудо з Чудес,
Що сяйво ллється з небес,
І ніби Символ Буття
Плаче Маленьке Дитя.
Плаче вночі це мале Дитинча,
Встаю до віконця – палає свіча.
Туди наш ангелик чимдуж полетів
І там на порозі зустрів мудреців.
Де, мудреці, ідете?
Кому дари несете?
Гляньте, як сяє зоря,
І десь тут плаче Маля.
Так сяйво цієї нової зорі
Сюди привело їх з далеких країв,
Бо тут народилося Боже Дитя
В бідній стаєнці посеред ягнят.
На сіні спить Немовля,
Дише на Нього ягня.
І ми до Нього прийшли,
Дари Йому принесли.
Ангелик, як тільки Дитятко уздрів,
Упав на коліна, голівку схилив.
В молитві зложив рученята свої,
Молитву почули по цілій землі.
Дзвони дзвенять по церквах,
Сяє зоря в небесах,
А між бидляти один
В жолобі спить Божий Син.
